Минає перша річниця з дня загибелі захисника Датчука Олександра Арсентійовича
Сьогодні, 1 липня 2025 року, минає перша річниця з дня загибелі захисника Датчука Олександра Арсентійовича, який поклав життя, захищаючи свою Батьківщину. Ця річниця гіркої розлуки, вічного жалю і світлої пам'яті….
Датчук Олександр народився 9 червня 1991 року в місті Володимир-Волинський. У 1997 році після розлучення батьків разом із мамою переїжджає до села Залужжя, в тутешню початкову школу йде до першого класу. Згодом родина знову деякий час проживає у Володимирі-Волинському, де продовжує навчання в Володимир-Волинській ЗОШ № 3. У 2006 році сім’я переїздить до села Залужжя на постійне місце проживання, Олександр закінчив Устилузьку ЗОШ. З юних літ мав практичні захоплення – із задоволенням майстрував, лагодив часто шкільні меблі, також залюбки ремонтував електричні вироби. Самотужки навчився мурувати печі, опанував навики будування.
У 2014 році одружився, цього ж року народився син Артем, у 2015 – син Богдан. На жаль, сімейне життя не склалося і у 2022 році Олександр розлучився.
У 2023 році був мобілізований на військову службу, перебував на навчанні на Яворівському військовому полігоні, після навчання отримав звання молодшого сержанта, командира 2-го відділення протитанкових ракетних комплексів 1-го єгерського батальйону 68 ОСЄБр. У складі військового формування передислокований на Харківський напрямок, селище Борова. Згодом переведений на Покровський напрямок, Донеччина, де й загинув під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Новоселівка Перша Покровського району Донецької області.
Нагороджений нагрудним знаком «Ветеран війни – учасник бойових дій».
Низько вклоняємося перед відданістю та мужністю Героя! Висловлюємо співчуття та повагу родині Олександра, сумуємо разом з ними...
