Устилузька громада

Волинська область, Володимир-Волинський район

Костел пресвятого імені Ісусса і монастир капуцинів

У 1745 році місцева власниця Роза Розалія Поцейова уклала фундаторський акт про виділення коштів на будівництво в Устилузі костельно-монастирського комплексу францисканців-капуцинів, а 1747 року ці кошти були передані церковній владі. У 1751 році між фундаторкою та архітектором Павлом Фонтаною було складено угоду на спорудження костелу і монастиря, яка регламентувала найменші деталі будівельного процесу. Будівництво комплексу завершили 1759 року, а консекрація костелу відбулася 24 серпня 1760 року. Її здійснив Луцький єпископ Антоній Воллович. Капуцинський комплекс став головною архітектурною домінантою і композиційним вузлом міста. у 1920 р. – капличка. Костел тривалий час служив за церкву. Під святине є підземні ходи, що вели до дому п.Белянкіна і попід р.Зах. Буг  в Польщу.  У 1751 році вона уклала контракт з архітектором Сангушків – Павлом Фонтанно. Вартість будівництва була оцінена в 120000 польських злотих. Будівництво храму та монастиря було закінчено в 1759 році, а 24 серпня 1760 року відбулося посвячення храму Пресвятого імені Ісусса. При монастирі була відкрите однокласне училище і функціонувала бібліотека, яка нарахувала близько 1000 томів. За монастирем з півдня був розпланований  кватеровий сад площею майже 1 гектар. Перед костелом невелика площа з розпяттям. У 1832 році царська влада ліквідувала монастир капуцинів, а в 1919 році повернули римо-католикам. Серед корінного населення ширилися чутки про те, що від цього монастиря йшли підземні ходи, які були надійно вимурувані. Під час другої святової війни совєти підвал костелу використовували як тюрму, там було і НКВД. У повоєнний час у монастирському приміщенні був дитячий садок, пізніше – бібліотека. У роки війни сам костел зазнав руйнації і в 1976 році його метрові  стіни підірвали, щоб не псували міського пейзажу. У 1832 році царська влада ліквідувала монастир капуцинів (костел став парафіяльним), а після польського повстання 1863 року костел передали Православній Церкві. Колишній костел 1919 року повернули римо-католикам, а взамін православній спільноті виділили кошти на будівництво церкви, яку вони збудували 1920 року. Реставрацію костелу було завершено у 1928 році завдяки зусиллям багатолітнього пароха о. Фелікса Буяльського та коштам вірян. Наприкінці 30-х років парафія налічувала понад 4 тисячі вірних, котрі проживали в Устилузі та чотирьох десятках навколишніх сіл. Їх обслуговували настоятель о. Петро Оринт, а з 1939 року - адміністратор о. Станіслав Симон.

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування: Громадська оцінка робіт, що надійшли на конкурс з визначення кращого логотипу Устилузької громади

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь