Призов 2020 року в умовах карантину: усе, що треба знати
Кого призиватимуть у 2020 році?
Призовників віком 18-27 років, які визнані придатними до військової служби за результатами медкомісії і які не мають підстав для відстрочки або звільнення від призову.
Який термін служби?
- 18 місяців — для призовників, які не мають вищої освіти;
- 12 місяців — для призовників з академічним ступенем магістра.
Які терміни проведення призову на строкову службу в 2020 році?
Терміни проведення призовної кампанії на строкову військову службу визначаються щорічно Указом Президента України.
На 2020 рік встановлено такі дати призову на строкову службу:
- - з 1 квітня по 30 червня — весняний призов;
- - з 1 жовтня по 31 грудня — осінній призов.
Що робити, коли принесли повістку?
Призовники, які отримали повістку з військкомату зобов’язані прибути до призовної дільниці в термін, вказаний у повістці.
Варто зауважити, що неотримання повістки не є підставою для ігнорування призову. Отже, як тільки в країні оголошено про початок нового призову, призовники повинні впродовж 10 днів на добровільно з’явитися у військкомісаріат.
Не з’явитися до військового комісаріату можна тільки з поважних форс-мажорних ситуацій: стихійне лихо, важка хвороба призовника, смерть близького родича (батьків, дружини, дитини, рідних брата, сестри, дідуся, бабусі) або близького родича дружини. Будь-які інші причини не є достатньо вагомими і можуть бути прирівняні до ухилення від армії.
“Більшість призовників та їхніх батьків вважають повістку без підпису недійсною, а явку по ній — необов’язковою, — Однак це насправді не зовсім правильно. У Єдиному державному реєстрі судових рішень можна знайти десятки обвинувальних вироків за статтею 335 Кримінального кодексу України щодо призовників, які ухилялися від строкової військової служби, але не розписувалися в повістці. Крім того, профільний Закон “Про військовий обов’язок і військову службу” взагалі не містить термін “повістка”, а замість нього використовується більш широке поняття “виклик”.
Відстрочка від призову і звільнення від призову
Статті 17 та 18 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу” дають вичерпний перелік призовників, які можуть отримати:
- відстрочку від призову у зв’язку із навчанням, роботою та сімейними обставинами (при народженні дитини, наявності батьків-пенсіонерів тощо)
- повне звільнення від строкової служби за станом здоров’я внаслідок визнання призовника “непридатним до військової служби”.
Хто має право на відстрочку від служби?
- призовники, у яких є дитина віком до трьох років;
- чоловіки, які мають двох і більше дітей або вагітну дружину;
- студенти денних відділень українських ВНЗ;
- при вступі і навчанні в інтернатурі, аспірантурі або докторантурі;
- ті, у кого є непрацездатні батьки або одинока мати чи батько;
- призовники, які працюють і є єдиними годувальниками в сім’ї (родині);
- опікуни та піклувальники — за умови відсутності працездатних родичів;
- священнослужителі, поліцейські, деякі педагоги і лікарі (повинні працювати на повній ставці);
- призовники, які визнані медкомісією тимчасово непридатними до військової служби;
- при навчанні на військовій кафедрі (до закінчення і присвоєння звання офіцера запасу).
Хто звільняється від призову на строкову військову службу?
Повне звільнення від служби можуть отримати призовники:
- яких визнали за станом здоров’я непридатними до військової служби;
- досягли 27-річного віку (на день відправлення на строкову службу);
- які до набуття громадянства України пройшли службу в інших державах;
- які виконали обов’язки служби у військовому резерві протягом строків першого і другого контрактів;
- яким після закінчення вищих навчальних закладів присвоєно військові (спеціальні) звання офіцерського (начальницького) складу;
- засуджені за вчинення злочину до позбавлення волі, обмеження волі, в тому числі із звільненням від відбування покарання;
- чиї близькі родичі загинули, померли або стали інвалідами під час проходження військової служби або зборів військовозобов’язаних.
Відстрочка і звільнення від призову за станом здоров’я.
Відстрочка і звільнення від служби оформляються виключно за рішенням районної призовної комісії, на підставі висновку медичної комісії про визнання непридатним до призову.
Медогляд призовників проводиться для визначення стану їх здоров’я і ступеня придатності до військової служби. При цьому враховуються характер захворювання або фізичної вади, ступінь їх розвитку (стадія хвороби), функціональні порушення, а також фактична працездатність.
З якими хворобами не призивають до війська?
- Повне звільнення від військової служби мають призовники з явними важкими патологіями, наприклад, відсутність кінцівки, сліпота, глухота, розумова відсталість, шизофренія тощо.
- Тож здебільшого мова йде не про “списання” призовника через непридатність до служби, а про необхідність у лікуванні, на підставі якого дається тимчасова відстрочка за станом здоров’я (на півроку, один рік, п’ять років) і потім проводиться повторна медкомісія.
Яка відповідальність за ухилення від призову в армію?
В Україні передбачено два види відповідальності за порушення законодавства про військову службу — адміністративна і кримінальна. Адміністративна відповідальність передбачає покарання за неявку у військкомат у вигляді штрафних санкцій, передбачених статтею 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення:
- - штраф від 85 до 119 гривень за перше порушення;
- - штраф 170-255 гривень — за повторне порушення протягом року.
Кримінальна відповідальність за ухилення від призову на строкову військову службу настає за статтею 335 Кримінального кодексу України і передбачає обмеження волі на строк до трьох років. Найчастіше покарання є умовним, але судимість буде.
