Переваги та мінуси децентралізації
Віктор Поліщук, Устилузький міський голова:
Плюсів децентралізації, звичайно, більше, аніж мінусів. Це і встановлення прямих бюджетних відносин з Києвом, повернення ПДФО до місцевих бюджетів, і передача частини повноважень органів виконавчої влади органам самоврядування, й передача земель, що перебувають за межами населених пунктів, у комунальну власність. Приємно, що Мінрегіон виконав більшість обіцянок, тож за чотири роки вдалось залучити із держбюджету на розвиток громади та на упровадження інфраструктурних проектів 21 мільйон 636 тисяч гривень. За кошти Держфонду регіонального розвитку у громаді відкрито дитсадочки у селах Зоря і П’ятидні. Реалізовано у нас й таку необхідну програму, як «Поліцейський офіцер громади», що передбачена лише для ОТГ. Також громада була повноцінним учасником проектів, фінансованих Євросоюзом, за залучені кошти у сумі 904 тисячі гривень від програми «U-LEAD з Європою» вдалось створити сучасний ЦНАП. Згодом ми організували й роботу мобільного ЦНАПу. За підтримки Євросоюзу розробили й надважливий документ – Стратегію розвитку громади на 2017-2025 роки.
Серед мінусів це те, що на момент, коли був ухвалений закон про добровільне об’єднання громад, іще увійшов в дію документ про їхню співпрацю, а інших нормативних актів, які б регулювали цей процес, практично не існувало. Й досі не прийнятий новий закон «Про місцеве самоврядування в Україні», а до старого правок більше, ніж самого його тексту, не повністю розмежовано делеговані й власні повноваження органів місцевого самоврядування, не уведено посади обіцяних префектів. На жаль, і не всі землі передано у власність громад, у нас таких залишається до 100 гектарів поза межами населених пунктів громади. А кошти за програмою «Велике будівництво» розподіляє досі облдержадміністрація, а не громади на місцях.
Щодо досягнень, то тут коротко сказати неможливо. Адже зроблено багато з того, що потребувало втручання багато років. Свідчення цього і одне з найбільших досягнень – передача вулиці Івана Франка в Устилузі службі автомобільних доріг, завдяки чому завершилась багаторічна епопея із будівництвом у місті об’їзної дороги. Це була кричуща проблема, яку вдалось врешті розв’язати – тепер центральна вулиця Устилуга вільна від черг автомобілів до митного пункту пропуску.
Іншою проблемою було те, що перевізники відмовлялись здійснювати рейси до віддалених сіл нашої громади через стан доріг. Тому більше п’яти мільйонів гривень вкладено у ремонт дороги від села Дарницького, дорога Рогожани – Ізов зроблена за кошти інфраструктурної субвенції. Якщо у цифрах, то ми капітально відремонтували 12 комунальних доріг, а поточний, дрібний чи білощебеневий ремонт здійснено на 20-ти шляхах. Крім того, відремонтовано п’ять мостів, два з яких капітально. Один лише міст біля Стенжарич вартував близько чотирьох мільйонів гривень. Три оновлені мости розташовані на території Лудинського старостинського округу. І коли на ремонт дорожного покриття вдалось залучити кошти, знайшлись і підприємці на обслуговування рейсів у сторону й Амбукова, і Коритниці, відновлено рейс «Рогожани- Нововолинськ», знову став їздити перевізник на Зорю. Вже у самому Устилузі відремонтовано вулиці Незалежності, Левінцова, Гагаріна, Стравінського, під’їзд та тротуар доріжки, що веде до школи.
Збудовано водогони у селах Селиськи, Зоря, Стенжаричі та на вулицях Зеленій, Олени Хохол і Чумовицького в місті Устилузі. Забезпечено встановлення вуличного освітлення у Микитичах, Ворчині, Ізові та Рогожанах. Виготовлено також проектно-кошторисну документацію на розташування ряду світлоточок у Лудині й Хотячеві.
Генплани розроблено для Устилуга, Залужжя та Тростянки, а для міста виготовлено також історико-архітектурний план. Документи, що встановлюють межі населених пунктів, розроблялись для Лудина, Амбукова, Рокитниці. Чорникова.
У сфері освіти, яка є важливою для будь-якої громади та країни в цілому, теж проведено чималу роботу. За цієї каденції придбано два шкільних автобуси, які довозять дітей до Стенжаричівської та Лудинської одинадцятирічок. Чотири школи (у П’ятиднях, Устилузі, Зорі та Стенжаричах) переведено та опалювання твердим паливом, ще у двох централізованим опаленням замінили існуюче донині пічне. У ЗОШ міста Устилуга було замінено покриття даху, утеплено фасади, укріплено фундамент, замінено вікна та двері на енергозберігаючі, а також проведено благоустрій території. У школі в селі П’ятидні перекрито покрівлю, встановлено котли, завершено капітальні ремонти внутрішніх санітарних кімнат. До речі, уже всі школи обладнані громади внутрішніми туалетами. У Микитичах відремонтовано приміщеня школи та окремого харчоблоку, створено котельню на заміну пічного опалення. Так само система центрального опалення встановлена у Рогожанській початковій школі, там же облаштовано внутрішній туалет. У Лудині в навчальному закладі здійснено утеплення фасаду й фундаменту, встановлено систему водовідведення. У Хотячувському НВК проведено ремонт, в тому числі й харчоблоку, санітарної кімнати, до якої підведено каналізацію, частину нежитлового приміщення перетворено у «Світлицю». На школу села Зоря витрачено більше трьох мільйонів гривень: проведено реконструкцію паливної та реалізовано комплекс енергозберігаючих заходів. Так само замінено вікна й двері, встановлено твердопаливні котли у Стенжаричівській ЗОШ.
Дошкільні навчальні заклади громади переведені на круглорічний режим роботи, сезонних садочків уже не лишилось. Ремонти ДНЗ проведено у Стенжаричах, Микитичах, Лудині, Хотячеві, Рогожанах. В Устилузі дитсадок отримав капітально відремонтовані каналізаційну систему, харчоблок, санітарні кімнати. Ну а в Зорі та П’ятиднях відчинили двері нові дошкільні установи.
Найбільшою своєю перемогою у медицині вважаємо те, що громаді вдалося відстояти збереження лікарні, хай навіть у статусі терапевтичного відділення №2 Володимир-Волнського ТМО. У ній проведено ряд протипожежних заходів, які вимагало законодавство. Збережено також і мережу ФАПів у селах громади, аби забезпечити їх функціонування, з міського бюджету виділено 500 тисяч гривень за зарплату їх працівникам. У ФАПі села Селиські відремонтовано дах. Звичайно, розподіл бюджетних коштів у громаді передбачав і фінансування заходів боротьби з коронавірусною інфекцією, традиційного зубопротезування для пільговиків, придбання інсуліну тощо.
У сфері культури теж відбувся ряд позитивних змін: в Устилузькому будинку культури замінено дах, вікна й двері, проведено внутрішній ремонт залів і фойє, проведено системи обігріву у спортивний та малий зали. Ремонти клубів одночасно з відновленням опалення проведено у Зорі, П’ятиднях, Амбукові. Відкрито клуб у селі Хотячів. Крім того, в усі школи, дитсадки та заклади культури протягом каденції планомірно закуплялась апаратура, обладнання, техніка.
Придбано також житло для двох дітей, позбавлених батьківського піклування. Устилужани мають змогу брати участь у конкурсі громадських ініціатив і тим самим реалізовувати власні ідеї з благоустрою чи розвитку громади. Вперше на Волині саме в нашій громаді відкрили дві сімейні молочні ферми. Придбано спецтехніку для місцевого ВУЖКГ. Майже у кожному селі облаштовані спортивні та дитячі майданчики, зупинки громадського транспорту. Протягом останніх років в Устилузі відкрився один новий заклад громадського харчування, магазин та аптека. Здійснено також ремонт приміщення міськради, а для виконкому придбано автомобіль.
Тільки-но розпочато ремонт місцевої амбулаторії загальної практики сімейної медицини, мають бути проведені роботи більш, як на 200 тисяч гривень. Виготовлено ПКД і очікуємо впровадження І етапу оновлення каналізаційної системи Устилуга із встановленням станції біоочистки, також готові документи на реконструкцію міського водозабору з обов’язковим облаштуванням станції поглибленої очистки води, буквально з понеділка підрядна організація почне ремонт ганку і центрального входу в Устилузьку школу, а ще на вересень заплановано придбання обладнання у харчоблок цього ж закладу, на часі створення спортивно-ігрової кімнати у Микитичах, реконструкція поля для міні-футболу в Устилузі. Очікуємо також дозволу на капітальний ремонт вулиці Левченка, а на Садову – найбільш нову вулицю міста – плануємо вести водогін. Тож роботи попереду ще дуже багато.
