ТВОРЧІСТЬ НА КІНЧИКАХ ПАЛЬЦІВ
Ось і добігає до кінця 2021 рік, а з ним і І семестр навчання у закладах загальної середньої освіти.
Протягом першого півріччя наші школярі взяли активну участь у багатьох творчих конкурсах, чим вкотре довели, що вони талановиті.
Кожна робота по-своєму яскрава й оригінальна. Вдячні усім учасникам, їх батькам і вчителям за підтримку талантів своїх дітей.
ЗА НАШУ СВОБОДУ…
За нашу свободу ми будем стояти,
Допоки світитиме сонце ясне.
Нестимемо звістку від хати й до хати,
Кидатимем слово своє голосне.
Ми діти є зараз. Що вдіять ще зможем?
Таке, як дорослі, не смієм чинить.
Бо ж зброєю, вбивствами не допоможем
І іншим всім скажем: не слід так робить.
Ми можем відстояти нашу свободу
Такими ділами, що вразять весь світ.
За це нам колись Бог пошле нагороду,
Не раз буде згадувать свій заповіт.
А він не важкий. Треба лише любити,
Нести для людей це палке почуття.
Коли є бажання, його не спинити...
Хай кожен відчує чарівне життя.
То ж будьмо такими, хто рідну країну
Підносити буде завжди із руїн
І в мову чарівну свою солов'їну
Роками вкладе ще немало цеглин.
Наш край берегти довелося Богдану,
Мазепа йому у свій час помагав.
Недавно стояли герої Майдану,
Хоч втрати великі народ зазнавав.
Монголи колись на міста нападали,
Фашисти понищили села й степи,
Поляки спокою також не давали
І царство Московське кричало: «Вхопи!»
Роки за роками ішли, дні минали,
Здавалося, все – шкереберть, нанівець.
Хоч лихо не раз долю всіх поглинало,
Багато хто з них промовляв: «Не кінець...»
Сьогодні ми віримо в нашу свободу,
Бо маємо вибір, він в кожного з нас.
У сюю хвилину я маю нагоду
Народу сказати: вогонь ваш не згас.
Головенко Дарина
13 років
Зорянська гімназія
Устилузької міської ради
подяка чужому татові
По ранках вже мороз лякає трави,
Це не помітно у тепленькій хаті.
Пора вставати, бо чекають справи.
Збирають мене в школу мама й тато.
Так затишно і добре поряд з ними.
Але мені так хочеться згадати:
Спекотні літа і холодні зими
У бліндажі проводить чиїсь тато.
На нього донечка чекає вдома,
Чи може син, або обоє зразу.
За рідного тривога їм знайома -
Російську тато стримує «заразу».
Любов до України і сміливість -
Він знає, як усіх нас захищати.
Я дякую за те, що є можливість
Щоб зранку біля мене був мій тато.
Дубицька Олеся
11 років
6 клас
П’ятиднівська гімназія
Устилузької міської ради
