Відповідальність за спалювання рослинних залишків
СПАЛЮВАННЯ РОСЛИННИХ ЗАЛИШКІВ –
ДОРОГЕ ЗАДОВОЛЕННЯ!
Після збору врожаю, коли господарі прибирають городи, сади та присадибні ділянки від рослинних решток та іншого сміття, частими є випадки спалювання сухого листя, бур’янів та стерні. Такий вид утилізації відходів є шкідливим для здоров’я людей, руйнівним для ґрунту та незаконним, до того ж існують набагато вигідніші альтернативи.
Дихати димом мало кому приємно і кожен з нас має законне право на навколишнє середовище безпечне для життя і здоров’я. При спалюванні сміття особливо важко доводиться людям, що страждають на захворювання дихальних шляхів. Спалюючи суху рослинність, крім забруднення атмосферного повітря та довкілля, мешканці погіршують як своє здоров’я, так і здоров’я сусідів. Під час горіння вивільняються небезпечні канцерогенні речовини, які викликають захворювання дихальних шляхів та знижують імунітет людини, оскільки дим містить у своєму складі чадний газ, важкі метали та одну з найотрутніших для організму речовин – діоксин. Із тліючого листя і бадилля виділяється бензопірен, що здатний викликати у людей онкологічні захворювання. Разом із димом у повітря вивільняються пестициди та радіонукліди, накопичені рослинами протягом року. Крім того, при спалюванні рослинних залишків існує ще одна проблема: з листям, як правило, горить і безліч різноманітного сміття, що посилює забруднення атмосфери. При згоранні поліетиленового пакету в повітря вивільняється до 70 різноманітних хімічних сполук, більшість з яких отруйні для людей (як-то формальдегіди, свинець, тощо).
Окрім безпосередньої загрози для здоров’я людини, спалювання листя і сухої трави призводить до такої екологічної шкоди як руйнація ґрунтового шару, адже безпосередньо вигорають рослинні залишки, гинуть ґрунтоутворюючі мікроорганізми. За нормальних умов, коли листя перегниває, необхідні для розвитку рослин речовини повертаються в ґрунт. При згорянні ж утворюється зола, яка, незважаючи на загальноприйняту думку, є далеко не найкращим добривом. Більше того, щорічне спалювання рослинних решток спричинює виснаження ґрунту, а відповідно - зменшення врожайності. При спалюванні трави на присадибних ділянках, покосах виникає загроза перекидання вогню на інші ділянки. Аналогічно, існує загроза лісових пожеж і загоряння житлових будинків.
Відповідно, за спалювання залишків рослинності та відходів, в тому числі побутового сміття, Кодекс України про адміністративні правопорушення передбачає відповідальність:
- стаття 82 КУпАП. Порушення вимог щодо поводження з відходами під час їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення або захоронення, - тягне за собою накладення штрафу на громадян від 340 до 1360 грн. і на посадових осіб, громадян-суб'єктів підприємницької діяльності - від 850 до 1700 грн.
- стаття 77-1 КУпАП. Самовільне випалювання рослинності або її залишків, - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від 3060 до 6120 грн. і на посадових осіб - від 15300 до 21420 грн. Ті самі дії, вчинені в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від 6120 до 12240 грн. і на посадових осіб - від 21420 до 30600 грн.
Якщо заборонено спалювати сміття, а змоги його вивезти на смітник немає, то що робити? Найбільш ефективним, дієвим та безпечним способом переробки залишків рослинності та інших органічних відходів, є компостування. Компостну купу можна зробити на краю подвір’я, городу чи саду. Компост можна робити з багатьох харчових відходів, зокрема залишків від овочів, фруктів, яєчної шкаралупи, тощо. На додачу до цього, компостуються такі речовини як листя, трава, дрібне гілля, тирса та кора. Використовувати компост як добриво можна вже через рік після закладки, а його властивості зберігатимуться ще 4 роки. Також корисним є використання компосту для прикореневої підкормки дерев і кущів. Побутові ж відходи (ПЕТ пляшки, пластик, поліетилен, папір, картон) необхідно сортувати, ресурсоцінні компоненти здавати до пунктів збору, тим самим зберігаючи довкілля і здоров’я, власне та людей, які проживають поряд.
Чому, незважаючи на прямі заборони спалювання сухої рослинності та побутових відходів, воно все ще залишається дуже частим явищем? В умовах війни наше довкілля зазнає значної шкоди від бойових дій та ракетних обстрілів, і ми не маємо жодного права допускати ще й руйнування його безвідповідальною поведінкою та нерозумінням, що примітивне випалювання сухостою – це велика небезпека. Неодноразово ми бачили, до яких наслідків призводили такі дії у мирний час. Сьогодні це додаткове навантаження на наше довкілля і додатковий клопіт для рятувальників, які змушені ліквідовувати підпали сухостою.
Віктор Голіч
головний спеціаліст–державний інспектор
з охорони навколишнього природного
середовища Волинської області
