Минає рік світлої пам’яті захисника Савчука Ігоря Васильовича
29 лютого 2025 року минає рік світлої пам’яті захисника Савчука Ігоря Васильовича.
Ігор Савчук народився в місті Устилузі, тут пройшли його дитячі та юнацькі роки.
У 18 років був призваний на строкову військову службу, по завершенню якої працював у місті Києві на посаді менеджера у приватному підприємстві.
У 2014 році був активним учасником подій Революції Гідності на майдані у Києві. З початком оголошення антитерористичної операції пішов добровольцем в штурмовий батальйон «Айдар», згодом служив у львівській 80-тій окремій десантно-штурмовій бригаді. З початком повномасштабного російського вторгнення, знову став добровольцем на захист своє країни у складі 14 -ї окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого.
За багаторічну службу побував у найгарячіших точках фронту. Він був під Слов’янськом, звільняв Рубіжне, навіть вибрався з Іловайського котла, рятуючи своїх побратимів. Доказом стала передача «Хоробрі серця», яку щотижня транслює один із центральних телеканалів.
У складі 14-ї бригади захищав Київщину, Миколаївщину, Харківщину. Під час виконання бойових завдань мав осколкові поранення, зазнав контузію, на собі відчув руйнівну силу «Урагану». Але все одно лишався в строю. Та смерть його все ж наздогнала.
Загинув Ігор Савчук 29 лютого 2024 року під час виконання бойового завдання в населеному пункті Першотравневе Куп’янського району Харківської області в результаті ворожого обстрілу від вибухової травми.
У цей день поділяємо горе родини Захисника та разом з вами схиляємо голову в глибокій скорботі.
Подвиг вірного сина України не зітреться часом.
Вічна пам’ять, честь та слава Ігорю Савчуку та всім полеглим!
