Новини громади

І. Загальне 1.1. Для цілей цієї пам’ятки терміни вживаються у такому значенні: місцевий структурний підрозділ з питань ветеранської політики – районний (міський, районний у місті (у разі його утворення)) орган соціального захисту населення або районний (міський, районний у місті (у разі його утворення)) самостійний структурний підрозділ з питань ветеранської політики (юридична особа), який, згідно з положенням про нього, реалізує функції ветеранської політики Порядок № 685 – Порядок надання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни особам, які отримали інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх проведення, під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2015 № 685; Порядок № 740 – Порядок надання статусу члена сім’ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України”, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2015 № 740; заява про надання статусу – письмова заява встановленої форми згідно з додатками до Порядку № 685 та Порядку № 740 відповідно. ІІ. Подання заяви про надання статусу та документів для прийняття відповідного рішення 2.1. Заява про надання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни або статусу члена сім’ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України подається (пункти 5 порядків № 685 та № 740): ✓ безпосередньо місцевому структурного підрозділу з питань ветеранської політики за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання (перебування) або за адресою фактичного місця проживання (для внутрішньо переміщених осіб) заявника; ✓ ЦНАП. 2.2. До заяви про надання статусу додаються документи, які є підставою для надання статусу (пункти 4 порядків № 685 та № 740): ➢ з яких працівник місцевого структурного підрозділу з питань ветеранської політики або адміністратор ЦНАП може робити копії та повертає заявнику оригінали; ➢ або їх копії, засвідчені підписом заявника. 2.3. У заяві про надання статусу обов’язково зазначається спосіб отримання відповідного посвідчення: ❖ у місцевому структурному підрозділі з питань ветеранської політики за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання (перебування) або за адресою фактичного місця проживання; ❖ ЦНАП (за місцем подачі заяви про надання статусу). 2.4. Якщо заявник виявив бажання отримати “Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни” в ЦНАП, то посвідчення учасника бойових дій здається адміністратору ЦНАП (пункт 121 ПКМУ від 12.05.1994 № 302): при подачі заяви (за бажанням заявника) і долучається до пакету документів (рекомендується додатково зазначити про це у заяві, поряд з інформацією про наявність статусу учасника бойових дій); під час вручення “Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни” для його передачі на зберігання місцевому структурному підрозділу з питань ветеранської політики за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання (перебування) або за адресою фактичного місця проживання, який надав статус особи з інвалідністю внаслідок війни та оформив посвідчення. 2.5. Заяву про надання статусу без документів, визначених підпунктом 1 пункту 4 Порядку № 685* та підпунктом 4 пункту 4 Порядку № 740*, мають право подати: • особи з числа військовослужбовців (резервістів, військовозобов’язаних, добровольців Сил територіальної оборони) ЗСУ, Нацгвардії, СБУ, розвідувальних органів України, Держприкордонслужби, Держспецтрансу, військовослужбовців військових прокуратур, осіб рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейських, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців МВС, Управління державної охорони, Держспецзв՚язку, ДСНС, Державної пенітенціарної служби, осіб рядового і начальницького складу ДБР, осіб начальницького складу НАБУ, осіб, які входили до складу ДФТГ, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також особи з числа працівників підприємств, установ, організацій (зазначені у пункті 11 частини другої статті 7 Закону); • члени сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України з їх числа (зазначені у пункті 5 частини першої статті 101 Закону). Такі особи у заяві про надання статусу зазначають наступні відомості, необхідні для витребовування документів, що є підставою для встановлення статусу: ✓ інформацію про військову частину (орган, підрозділ), підприємство, установу чи організацію де вони служили (працювали) – замість реквізитів (дата, номер, вид та ким видано) документа про безпосередню участь в АТО, ООС або у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України; ✓ інформацію про територіальну громаду, яка створила ДФТГ або військову частину Сил територіальної оборони Збройних Сил, під безпосереднім керівництвом і контролем якого провадиться діяльність ДФТГ, – замість реквізитів контракту добровольця територіальної оборони; ✓ для осіб з інвалідністю додатково інформація про групу інвалідності та орган, який видав довідку медико-соціальної експертної комісії (у такому випадку не заповнюються поля заяви у яких зазначається серія, номер довідки МСЕК, дата її видачі, дата встановлення інвалідності, причина інвалідності та дата чергового переогляду); інформація про прізвище, ім’я, по батькові загиблого (померлого) та військово-лікарську (лікарсько-експертну, медичну) комісію або бюро судово- медичної експертизи, які встановлювали причинний зв’язок загибелі (смерті). (для членів сімей загиблого (померлого)). 2.6. Місцевий структурний підрозділ з питань ветеранської політики за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання (перебування) або за адресою фактичного місця проживання (для внутрішньо переміщених осіб) в місячний строк з дня надходження заяви повідомляє заявника про рішення (пункти 13 порядків № 685 та № 740).   

На виконання заходів з реалізації Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні та з метою проведення моніторингу доступності для маломобільних груп населення, зокрема осіб з інвалідністю, інформації та публічних послуг повідомляємо, що на офіційному вебсайті Національної сервісної служби України розміщені анкети онлайн-опитування стосовно доступності публічних послуг у сфері соціального захисту населення.   1. Анкета для опитування щодо доступності публічних послуг у сфері соціального захисту населення (для суб'єктів звернення)  

Термін „ґендер” – означає різні соціальні ролі, обов’язки та ідентичності жінок і чоловіків та співвідношення сил між жінками й чоловіками у певному суспільстві. Ґендерні ролі та ґендерні відносини у різних країнах і культурах відрізняються й можуть бути різними навіть у різних груп одного суспільства.

 

З 24 по 30 квітня триває Всесвітній тиждень імунізації. Його мета — нагадати про важливість щеплень та роз’яснити людям як вакцини захищають організм від важких інфекційних хвороб, особливо для дітей. Вакцинація — це безпечний та ефективний спосіб захисту дітей та дорослих від небезпечних інфекційних хвороб та їхніх ускладнень. Згідно з Національним календарем профілактичних щеплень кожна дитина в Україні до 16 років має отримати щеплення від 10 небезпечних інфекцій: гепатиту В, туберкульозу, кору, паротиту, краснухи, дифтерії, правця, кашлюка, поліомієліту та гемофільної інфекції типу b. Дорослі мають кожні 10 років ревакцинуватися від дифтерії та правцю. Для того щоб запобігти спалахам хвороб та захистити тих людей, яким за віком чи через важкі хвороби та стани тимчасово не можна вакцинуватися від певних хвороб, потрібен колективний імунітет. Для цього 95% дітей мають бути щеплені всім, що належить у їхньому віці, а не менше 80% дорослих мають вчасно робити бустерні щеплення від правця й дифтерії. У 2022 році у порівнянні з 2021 роком охоплення щепленнями проти всіх інфекцій, передбачене календарем, та в усіх вікових групах знизилося. Основні причини - повномасштабне вторгнення та міграція населення - безпекові питання вийшли на перший план. У 2023 році у порівнянні з 2022 усі показники охоплення щепленнями щомісяця зростали. В країні додатково були впроваджені вакцинальні кампанії - з форсованої імунізації на подолання спалаху поліо. Та наздоганяюча кампанія з ДОвакцинації проти кору. Зокрема, від кору, паротиту і краснухи вдалося додатково вакцинувати дітей, які пропустили щеплення у 2022 році під час наздоганяючої вакцинації проти кору. В ході кампанії щеплення надолужили майже 160 тисяч дітей. За підсумками 2023 року вакциновано 92,4% однорічок та 87,3% шестирічок. Проте не було досягнуто показників 2021 року з вакцинації дітей проти гемофільної інфекції (у 2023 році вакциновано 86,4% дітей до року та 78,2% однорічок порівняно з відповідно 90,9% та 87% у 2021 році) та ревакцинації 16-річних дітей проти дифтерії та правцю (78,3% у 2023 році проти 79,6% у 2021). Показники охоплення плановими щепленнями у 2023 році по жодній з інфекцій не досягли рекомендованих показників ВООЗ у 95% і є недостатніми для забезпечення колективного імунітету. За підсумками 2023 року найнижчий рівень ревакцинації серед дорослих від дифтерії і правця – 52%. Щонайменше, 80% дорослих мають зробити бустерне щеплення. Основні причини недостатніх рівнів охоплення щепленнями: 1. Переселення людей в межах України та за кордон. Люди переїхали, але не переуклали декларацію на новому місці, відклали питання з медициною на потім. Не звертались до пунктів щеплень. 2. Зміна пріоритетів – порівняно із воєнними загрозами життю інфекційні захворювання не сприймають як ризик. 3. Взимку деякі батьки не воліють водити дітей до лікаря, аби дитина не заразилася ГРВІ чи грипом. 4. Недовіра до вакцинації, релігійні переконання. Під час війни украй важливо захистити від них себе і дітей, тобто вакцинуватися. Важливо захистити дитину від поліомієліту — небезпечного захворювання, що може призвести до невиліковного паралічу. Упевніться, що ваша дитина отримала принаймні 2 дози вакцини. Кір — одне з найбільш заразних захворювань, відомих у світі. 9 із 10 неімунізованих людей, що контактують із хворим, ризикують захворіти. Подбайте про те, щоб у 12 місяців дитина мала першу дозу вакцини КПК (кір-краснуха-паротит), та не забудьте зробити їй друге щеплення в 6 років. Якщо у вас є сумніви, чи були ви вакциновані від кору, слід щепитися від цієї інфекції. З 2023 року в Україні почала зростати захворюваність на кашлюк. За перші два місяці 2024 року зафіксовано 515 випадків захворювання, за аналогічний період минулого року було зареєстровано тільки 27 випадків. Подбайте, щоб ваша дитина отримала усі чотири щеплення від кашлюка за календарем. Усім вагітним жінкам варто робити щеплення від кашлюку, дифтерії та правця в термін від 16 до 32 тижнів під час кожної вагітності незалежно від того, чи вакцинували їх у дитинстві. Це захистить дитину від кашлюку в перші місяці життя до отримання нею щеплення. Вагітним та їхнім родинам також потрібно робити бустерні щеплення від COVID-19 та сезонну вакцинацію проти грипу. При травмах існує високий ризик правця, підвищується ризик заразитися гепатитом В (наприклад під час хірургічних втручань чи при переливанні крові). Подбайте про те, щоб дитина мала 3 дози вакцини від гепатиту та всі щеплення від правця за календарем вакцинації. Вакцинація від гепатиту В потрібна всім. Людям, що народилися до 2000 року і тому не були щеплені в перший рік життя, варто робити це щеплення власним коштом. Вакцину можна купити в аптеці і вакцинуватися у сімейного лікаря. Заразитися гепатитом В можна через кров та під час інтимної близькості, а хронічна інфекція гепатиту В у поєднанні з алкоголізмом призводить до раку печінки. Ризики дуже високі, з урахуванням поранень під час обстрілів. Вакцини від гепатиту В та для щеплення дорослих можна придбати за власні кошти. Сама процедура вакцинації у комунальних медзакладах і тих, що працюють з НСЗУ, є безкоштовною. Вакцинація згідно з Національним календарем профілактичних щеплень, а також від COVID-19 гарантована державою. Діти та дорослі можуть вакцинуватися від цих хвороб безоплатно в будь-якому комунальному або приватному медичному закладі, який уклав договір із НСЗУ і де є потрібні вакцини. Для цього не потрібно укладати нову декларацію із сімейним лікарем/педіатром. Нагадуємо, що COVID-19 нікуди не зник! Дорослі та діти від 5 років можуть вакцинуватись від коронавірусної хвороби. Особливо важливо зробити щеплення літнім людям та людям, які мають хронічні захворювання. Адже вони набагато важче переносять COVID-19 та мають більші ризики померти. Єдиний захист від тяжкого перебігу хвороби — вакцинація. Для дорослих одного щеплення недостатньо для повноцінного захисту, зробіть повний курс та бустери. Не бійтеся робити кілька щеплень одночасно — це світова практика, що дозволяє захиститися від кількох захворювань одразу. А застосування багатокомпонентних вакцин зменшує кількість уколів та надає захист від кількох інфекцій одразу. Перед вакцинацією немає потреби в додаткових обстеженнях (аналіз крові, сечі, імунограма). Вакцинація це рутинна безпечна річ, як чищення зубів. Не робіть з неї велику проблему. Хронічні захворювання (наприклад бронхіальна астма, діабет, муковісцидоз, онкологія) — це пряме показання до негайного щеплення! Ви чи ваша дитина має більший ризик тяжкого перебігу інфекцій, проти яких можна захиститись вакцинацією. Якщо дитина пропустила щеплення за календарем, не потрібно починати всі щеплення проти цієї інфекції з початку. Якщо графік порушено, вакцинацію можна робити проти будь-якої інфекції у будь-якому порядку. Єдине правило, яким слід користуватися в цьому випадку: стежте за дотриманням інтервалів введення доз, що дозволяє досягти максимальної ефективності. Для більшості хвороб, яким можна запобігти щепленнями, оптимальний рівень захисту досягається більше ніж однією дозою вакцини. Кожна така доза в календарі щеплень призначена для створення або підтримки захисту. Пропуск або затримка отримання будь- якої такої дози підвищує ризик зараження та серйозного перебігу захворювання