Відділ соціальної та ветеранської політики, охорони здоров'я

Військові та ветерани окрім зубопротезування можуть безоплатно отримати послуги із лікування зубів в межах пілотного проєкту “Зубопротезування окремих категорій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України”. Пролікувати зуби нині можна в 100 стоматологічних закладах України, які мають договір із НСЗУ. Отримати стоматологічну допомогу можна майже в усіх областях, окрім тимчасово окупованих Луганської області та Криму. Найбільше стоматологічних закладів з договором у: • Дніпропетровській області – 10, • Полтавській та Чернігівській – по 9, • Сумській та Харківській – по 8. Щодня кількість закладів збільшується, адже укладення договорів продовжується. Хто може отримати комплексну стоматологічну допомогу безоплатно? Отримати послуги з лікування зубів можуть: • ветерани війни, особи з інвалідністю внаслідок війни; • учасники бойових дій; • військовослужбовці, які поки не отримали статус учасника бойових дій, але продовжують виконувати бойові завдання. Послугу можна отримати як за направленням лікаря, так і за самозверненням. На яку суму можна отримати стоматологічну допомогу? Гранична вартість наданих медичних послуг із зуболікування (послуга №2) не може перевищувати 24 952 гривні. Що безоплатно гарантовано військовослужбовцям та ветеранам в межах пакету за групою послуг №2 “Зуболікування”? Послуги із лікування зубів включають такий обсяг медичної допомоги: ▪￿ Проведення первинного огляду пацієнта/пацієнтки з оцінкою стану стоматологічного здоров'я. ▪￿ Проведення рентгенологічних досліджень, зокрема: • внутрішньоротової та/або позаротової рентгенографії, цифрової (радіовізіографії); • ортопантомографії. ▪￿ Надання стоматологічної допомоги,зокрема, як етап лікування та підготовки до зубопротезування): • лікування карієсу та його ускладнень; • лікування травматичних та нетравматичних ушкоджень зубів та їх опорного апарата; • відновлення анатомічної форми зубів, включаючи встановлення стоматологічного штифта;

Ви вимушені були покинути своє постійне місце проживання і переїхати в інший регіон? Ваш сімейний лікар чи педіатр залишився за попереднім місцем проживання? На новому місці проживання у вас народилася дитина? Саме в таких ситуаціях опиняються люди зі статусом вимушено переміщеної особи. Незалежно від місця проживання або реєстрації, вони можуть в повному обсязі отримувати медичну допомогу. Оскільки медична допомога не прив’язана до місця реєстрації чи проживання, внутрішньо переміщена особа може вільно обирати сімейного лікаря, терапевта і педіатра для укладення декларації у будь-якому медичному закладі. Як це зробити, розповідаємо далі. 1. Визначитися з лікарем Спочатку потрібно обрати найближчий або найбільш зручно розташований заклад первинної медичної допомоги. Це може бути як комунальний заклад, так і приватний або лікар ФОП, з договором із НСЗУ. Знайти їх можна за допомогою аналітичної панелі (дашборду) Електронна карта місць надання первинної медичної допомоги. Використовуйте фільтри, щоб швидко отримати потрібну інформацію про заклад: • населений пункт; • форма власності (комунальна чи приватна, ФОП); • спеціалізація лікарів (сімейний лікар, терапевт, педіатр); • ПІБ лікаря, якщо знаєте конкретного лікаря і хочете перевірити, чи можна з ним укласти декларацію. Після вибору фільтрів, на дашборді з’явиться інформація про заклад: • адреса, графік роботи і контакти медичного закладу • дані про кожного лікаря первинної медичної допомоги: прізвище, ім’я по батькові та кількість декларацій, які лікар вже має. Ліміт декларацій для сімейного лікаря – 1800, терапевта – 2000, педіатра – 900. Якщо лікар досяг ліміту, то він на свій розсуд приймає рішення щодо укладення декларації понад ліміт. Якщо лікар не досяг ліміту – він не може відмовити в укладенні декларації. Другий спосіб знайти лікаря первинної медичної допомоги – зателефонувати до контакт-центру НСЗУ за номером 16-77. Оператор в телефонному режимі допоможе знайти найближчий заклад первинної медичної допомоги та перелік лікарів, які укладають декларації. Оператор назве адресу, контакти закладу і його графік роботи. Зателефонуйте в заклад та запишіться до лікаря для укладення декларації. Укладення декларації як в комунальному закладі, так і в приватному, – безоплатні. Вимагання коштів за укладення декларації або оплати першого візиту – неправомірне. Так само, немає обмежень на кількість звернень до лікаря або отримання направлень немає. 2. Що потрібно для укладення декларації Для укладення декларації потрібно записатися на прийом до обраного лікаря. Зробити це можна через реєстратуру медзакладу. На прийом пацієнту потрібно взяти: • паспорт • ідентифікаційний код • свідоцтво про народження дитини – якщо декларація укладатиметься із педіатром або сімейний лікар обслуговуватиме дитину • телефон, на який приходитимуть смс з електронної системи охорони здоров’я. Зокрема, смс з кодом підтвердження про вибір лікаря. Для укладення декларації, працівник медзакладу введе ваші дані в електронну систему. На мобільний надійде СМС з кодом підтвердження. Після цього, лікар роздрукує декларацію з вашими даними. Уважно перевірте, чи всі дані правильні. Якщо потрібно — працівник внесе зміни в системі та роздрукує декларацію ще раз. Підпишіть два екземпляри роздрукованої декларації. Один ви забираєте з собою, інший залишається у закладі. Якщо ви вже маєте укладену декларацію з іншим лікарем – з нею нічого робити не треба. Укладання нової декларації автоматично фіксується в електронній системі охорони здоровʼя та водночас анулює попередню. 3. Користуватися перевагами декларації з лікарем Маючи декларацію з лікарем первинної медичної допомоги, пацієнт зі статусом внутрішньо переміщеної особи отримує безоплатні послуги з діагностики та профілактики найпоширеніших захворювань, консультації щодо здорового способу життя, е-направлення до лікарів-спеціалістів, е-рецепти на ліки, щеплення відповідно до календаря профілактичних щеплень, може оформлювати довідки, листки непрацездатності тощо Програма медичних гарантій забезпечує усім українцям однаковий безоплатний перелік та доступ до медичних послуг, незалежно від наявності статусу внутрішньо переміщеної особи. Більше про безоплатні медичні послуги, які можна отримати за Програмою медичних гарантій, в електронному посібнику «Гід по Програмі медичних гарантій для пацієнта 2024». Завантажити посібник можна за https://academy.nszu.gov.ua/pluginfile.php/256700/mod_page/content/21/Гід_для_пацієнтів_2024.pdf

Через повномасштабне вторгнення росії, понад 8 млн українців вимушено стали внутрішньо переміщеними особами – залишили свої домівки та тимчасово переїхали жити у більш безпечні регіони країни. Незалежно від місця проживання і реєстрації, кожен може отримати медичну допомогу в однаково повному обсязі, незалежно від місця реєстрації чи місця проживання. Це право реалізується через Програму медичних гарантій, яка зокрема, покриває потреби внутрішньо переміщених осіб. Програма медичних гарантій включає всі основні види медичної допомоги: 1) екстреної медичної допомоги (незалежно від наявності декларації з сімейним лікарем); 2) первинної медичної допомоги; 3) спеціалізованої медичної допомоги; 4) паліативної медичної допомоги; 5) реабілітації у сфері охорони здоров’я; 6) медичної допомоги дітям до 16 років; 7) медичної допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами. А також безоплатні або з частковою доплатою ліки за програмою реімбурсації «Доступні ліки». Вхідною точкою до безоплатного медичного обслуговування залишається лікар первинної медичної допомоги: сімейний лікар, терапевт або педіатр. Це може бути лікар комунального закладу, або приватного, чи працювати як ФОП за договором із НСЗУ. Пацієнтам, які тимчасово проживають в інших населених пунктах України і потребують медичної допомоги, необхідно звернутись до найближчого медичного закладу з договором з НСЗУ та укласти декларацію з сімейним лікарем.Скасовувати попередню декларацію не потрібно. При укладанні нової декларації з обраним лікарем зміни автоматично зафіксуються в електронній системі охорони здоровʼя і попередня декларація буде автоматично анульована. Маючи декларацію з лікарем, пацієнти отримують доступ до безоплатних послуг із діагностики та профілактики найпоширеніших захворювань, консультації щодо здорового способу життя, е-направлення до лікарів- спеціалістів, е-рецепти на ліки, можуть вакцинуватися відповідно до календаря профілактичних щеплень, оформлювати довідки, листки непрацездатності тощо. Зверніть увагу! Без направлення внутрішньо переміщені особи можуть звертатися до: гінеколога, психіатра, нарколога, фтизіатра, педіатра, стоматолога. Як знайти медзаклад із договором із НСЗУ? Знайти найближчий медичний заклад або лікаря, який має договір із НСЗУ для надання окремих видів медичних послуг, можна: - на дашборді НСЗУ Електронна карта місць надання первинної медичної допомоги - зателефонуйте до контакт-центру НСЗУ за номером 16–77. Програма медичних гарантій забезпечує усім українцям однаковий безоплатний перелік та доступ до медичних послуг, незалежно від наявності статусу внутрішньо переміщеної особи. Більше про безоплатні медичні послуги, які можна отримати за Програмою медичних гарантій, в електронному посібнику «Гід по Програмі медичних гарантій для пацієнта 2024». Завантажити посібник можна за посиланням

Гепатит — це захворювання печінки запального характеру, як правило, вірусного походження. Головні причини розвитку гепатиту:  віруси гепатиту;  деякі інфекційні захворювання;  токсичні речовини (алкоголь, деякі наркотичні препарати);  медикаменти;  аутоімунні захворювання. Існує п’ять основних типів вірусів гепатиту: А, В, С, D і Е. Усі типи вірусів спричиняють захворювання печінки, але між ними є істотна різниця. Зокрема, типи В і С призводять до розвитку хронічного запалення печінки у мільйонів людей і є однією з головних причин цирозу та раку печінки. За даними ВООЗ, 2015 р. вірусний гепатит став причиною смерті 1,34 млн людей. Симптоми гепатиту Залежно від ступеня тяжкості та індивідуальних особливостей організму, гостра інфекція може мати як безсимптомний перебіг, так і незначні клінічні прояви. Найбільш поширені прояви гепатитів:  астеновегетативний синдром (виражена загальна слабкість, швидка втомлюваність, дратівливість, апатія);  диспепсичний синдром (нудота, блювання, діарея, болі в животі);  зміна кольору сечі (потемніння, сеча кольору пива) та знебарвлення калу;  пожовтіння шкіри, слизових оболонок та склер;  підвищення температури тіла. Можливі й позапечінкові прояви гепатиту: артрит, поліміозит, синдром Шегрена, васкуліти, синдром Рейно, вузликовий періартеріїт, фіброзуючий альвеоліт, гломерулонефрит, периферична нейропатія та ін. Шляхи передавання гепатиту Шляхи передавання вірусу гепатиту залежать від його типу. Так, шлях передавання вірусів гепатиту А та Е — фекально-оральний, коли неінфікована людина вживає продукти або воду, що забруднені фекаліями інфікованої людини. У сім’ях можливе зараження через брудні руки, коли інфікована людина готує їжу для членів родини. Інфікування вірусами гепатиту В, С і D відбувається в результаті контакту через пошкоджену шкіру або слизові оболонки з інфікованими рідинами організму (переважно кров), зокрема:  переливання інфікованої крові або її компонентів;  вживання наркотиків ін’єкційно та інтраназально;  інвазивні медичні та немедичні маніпуляції із використанням забрудненого інструментарію (хірургічні втручання, стоматологічні процедури, гемодіаліз, татуювання, пірсинг, манікюр тощо);  вертикальне передавання від матері до дитини (стосується більше вірусного гепатиту В);  побутовим шляхом (унаслідок спільного використання зубних щіток, лез для гоління тощо та інших індивідуальних засобів гігієни, що можуть містити сліди крові);  статевим шляхом під час незахищених статевих контактів. Куди звернутися по допомогу Якщо ви запідозрили у себе гепатит або у вас був контакт з кров’ю чи іншими біологічними рідинами іншої людини, зверніться до сімейного лікаря за місцем проживання. Сімейний лікар призначить вам необхідні обстеження та, у разі потреби, спрямує до відповідного профільного спеціаліста (лікаря-інфекціоніста чи гастроентеролога).

Торгівля людьми – це продаж людей і їх використання злочинними елементами з метою одержання прибутку. Це може означати примушення або втягування через обман до проституції, жебракування, або ручної праці.

І. Загальне 1.1. Для цілей цієї пам’ятки терміни вживаються у такому значенні: місцевий структурний підрозділ з питань ветеранської політики – районний (міський, районний у місті (у разі його утворення)) орган соціального захисту населення або районний (міський, районний у місті (у разі його утворення)) самостійний структурний підрозділ з питань ветеранської політики (юридична особа), який, згідно з положенням про нього, реалізує функції ветеранської політики Порядок № 685 – Порядок надання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни особам, які отримали інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх проведення, під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2015 № 685; Порядок № 740 – Порядок надання статусу члена сім’ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України”, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2015 № 740; заява про надання статусу – письмова заява встановленої форми згідно з додатками до Порядку № 685 та Порядку № 740 відповідно. ІІ. Подання заяви про надання статусу та документів для прийняття відповідного рішення 2.1. Заява про надання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни або статусу члена сім’ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України подається (пункти 5 порядків № 685 та № 740): ✓ безпосередньо місцевому структурного підрозділу з питань ветеранської політики за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання (перебування) або за адресою фактичного місця проживання (для внутрішньо переміщених осіб) заявника; ✓ ЦНАП. 2.2. До заяви про надання статусу додаються документи, які є підставою для надання статусу (пункти 4 порядків № 685 та № 740): ➢ з яких працівник місцевого структурного підрозділу з питань ветеранської політики або адміністратор ЦНАП може робити копії та повертає заявнику оригінали; ➢ або їх копії, засвідчені підписом заявника. 2.3. У заяві про надання статусу обов’язково зазначається спосіб отримання відповідного посвідчення: ❖ у місцевому структурному підрозділі з питань ветеранської політики за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання (перебування) або за адресою фактичного місця проживання; ❖ ЦНАП (за місцем подачі заяви про надання статусу). 2.4. Якщо заявник виявив бажання отримати “Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни” в ЦНАП, то посвідчення учасника бойових дій здається адміністратору ЦНАП (пункт 121 ПКМУ від 12.05.1994 № 302): при подачі заяви (за бажанням заявника) і долучається до пакету документів (рекомендується додатково зазначити про це у заяві, поряд з інформацією про наявність статусу учасника бойових дій); під час вручення “Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни” для його передачі на зберігання місцевому структурному підрозділу з питань ветеранської політики за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання (перебування) або за адресою фактичного місця проживання, який надав статус особи з інвалідністю внаслідок війни та оформив посвідчення. 2.5. Заяву про надання статусу без документів, визначених підпунктом 1 пункту 4 Порядку № 685* та підпунктом 4 пункту 4 Порядку № 740*, мають право подати: • особи з числа військовослужбовців (резервістів, військовозобов’язаних, добровольців Сил територіальної оборони) ЗСУ, Нацгвардії, СБУ, розвідувальних органів України, Держприкордонслужби, Держспецтрансу, військовослужбовців військових прокуратур, осіб рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейських, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців МВС, Управління державної охорони, Держспецзв՚язку, ДСНС, Державної пенітенціарної служби, осіб рядового і начальницького складу ДБР, осіб начальницького складу НАБУ, осіб, які входили до складу ДФТГ, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також особи з числа працівників підприємств, установ, організацій (зазначені у пункті 11 частини другої статті 7 Закону); • члени сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України з їх числа (зазначені у пункті 5 частини першої статті 101 Закону). Такі особи у заяві про надання статусу зазначають наступні відомості, необхідні для витребовування документів, що є підставою для встановлення статусу: ✓ інформацію про військову частину (орган, підрозділ), підприємство, установу чи організацію де вони служили (працювали) – замість реквізитів (дата, номер, вид та ким видано) документа про безпосередню участь в АТО, ООС або у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України; ✓ інформацію про територіальну громаду, яка створила ДФТГ або військову частину Сил територіальної оборони Збройних Сил, під безпосереднім керівництвом і контролем якого провадиться діяльність ДФТГ, – замість реквізитів контракту добровольця територіальної оборони; ✓ для осіб з інвалідністю додатково інформація про групу інвалідності та орган, який видав довідку медико-соціальної експертної комісії (у такому випадку не заповнюються поля заяви у яких зазначається серія, номер довідки МСЕК, дата її видачі, дата встановлення інвалідності, причина інвалідності та дата чергового переогляду); інформація про прізвище, ім’я, по батькові загиблого (померлого) та військово-лікарську (лікарсько-експертну, медичну) комісію або бюро судово- медичної експертизи, які встановлювали причинний зв’язок загибелі (смерті). (для членів сімей загиблого (померлого)). 2.6. Місцевий структурний підрозділ з питань ветеранської політики за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання (перебування) або за адресою фактичного місця проживання (для внутрішньо переміщених осіб) в місячний строк з дня надходження заяви повідомляє заявника про рішення (пункти 13 порядків № 685 та № 740).   

Термін „ґендер” – означає різні соціальні ролі, обов’язки та ідентичності жінок і чоловіків та співвідношення сил між жінками й чоловіками у певному суспільстві. Ґендерні ролі та ґендерні відносини у різних країнах і культурах відрізняються й можуть бути різними навіть у різних груп одного суспільства.

Міністерство у справах ветеранів України відповідно до Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих, спортивних заходів та спортивних змагань України на 2024 рік здійснює організацію та підготовку національної збірної команди України до участі у міжнародних змаганнях “Ігри Нескорених”, які відбудуться 08-16 лютого 2025 року у м. Ванкувер та м. Вістлер, Канада.

Оголошуємо прийом заявок на участь у програмі з навчання та працевлаштування «Разом» – унікальному проєкті для ветеранів, ветеранок та членів їхніх родин, який реалізує Національна енергетична компанія «Укренерго» спільно з Українським ветеранським фондом за підтримки Lobby X, Veteran Hub та The Israel Trauma Coalition (ITC). Ця програма дасть можливість опанувати нову професію та стати професійними електромонтерами / електромонтерками з обслуговування підстанцій. Така ініціатива запроваджена для швидкої адаптації ветеранів до нових цивільних професій та підтримки їхніх близьких. Програма створена для людей, які не мають навичок та знань для побудови кар’єри в енергетичному секторі, проте бачать свої перспективи саме у цій галузі. «Укренерго» запрошує до співпраці насамперед мешканців невеликих міст та сіл – населених пунктів, де немає широкого вибору спеціальностей. Після завершення курсу його учасники отримають всі необхідні знання та вміння, щоб реалізувати себе на новій цікавій роботі. Наголошуємо, що до навчання, крім ветеранів та ветеранок, запрошуються і члени родин військовослужбовців. Окремо звертаємо увагу, що для участі в програмі не потрібно мати профільну освіту, знання з питань енергетики, досвіду роботи. Головне – бажання навчатися та працювати. Учасникам програми пропонують: • офіційне працевлаштування та оплату праці з першого дня навчання; • освітню програму, затверджену Міністерством освіти; • безкоштовний курс навчання тривалістю в 20 тижнів, який передбачає проживання, харчування та проїзд до навчального центру в передмісті м. Вінниці. Упродовж 3 тижнів учасники здобуватимуть теоретичні знання у навчальному центрі, після чого на тих чекає оплачуване стажування на робочому місці до вересня. Опановуючи нову професію за фахом «електромонтер / електромонтерка з обслуговування підстанцій», ви навчитеся: • обслуговуванню обладнання електропідстанції; • забезпеченню оптимального режиму роботи за основними параметрами (напруга, навантаження, температура тощо); • контролю за станом та режимом роботи обладнання електропідстанції; • діагностиці й усуненню несправностей в роботі обладнання мережі; • впорядкуванню документації і веденню добової відомості згідно зі стандартами компанії.